У вільній ринковій економіці Внутріфірмове планування стає основою самостійної трудової діяльності багатьох категорій плановиків-менеджерів. Планова діяльність персоналу підприємств, як і всяка виробнича робота, характеризується різними показниками соціальної та економічної ефективності. Основними оціночними показниками ефективності планової діяльності є як абсолютні, так і відносні значення витрат і результатів, доходів і витрат, витрат і прибутку та інших загальноекономічних або корпоративних стандартів і нормативів. Зупинимося детальніше на сутності таких важливих планово-економічних показників, як ефект і ефективність, вартість і прибутковість, а також на сучасних методах їх наукового обгрунтування та практичного розрахунку.
Цілий ефект показує ступінь досягнення деякого заданого результату: як виконана робота з виробництва товару і послуги, чи задовольняє вона споживача і чи буде продана, за якою ціною її можна продати, яка можлива прибуток? При оцінці ефекту порівнюються фактичні або очікувані показники з встановленим стандартом, еталоном, заздалегідь прийнятої метою й іншими економічними даними. Цілком зрозуміло, що оцінити реальний ефект у різних сферах трудової діяльності не завжди можливо, наприклад у творчих видах праці. Проте в цілому можна сказати, що ефект у загальному вигляді являє собою різниця між результатами і витратами, між ціною товару і його собівартістю, між плановими (нормативними) і фактичними значеннями показника і т.д.
Ефективність характеризує співвідношення отриманого ефекту з витратами на його здійснення і є свого роду ціною чи платою за досягнення даного результату. Якщо ж результат, наприклад задана мета, взагалі не досягнуть, то й ефективність втрачає своє позитивне економічне значення. У практиці показник ефективності висловлює величину доходу (прибутку) на одиницю витрат, наприклад, рентабельність вироби, праці та виробництва і т.д.
В процесі внутріфірмового планування поняття «ефект» і «ефективність» трактуються як широкі загальнонаукові категорії, що включають наукові, технічні, соціальні, економічні та інші результати [26. С. 54].
Науковий ефект пов'язаний з відкриттям нових явищ матеріального світу або закономірностей його розвитку, а також з виявленням практичних можливостей їх використання в господарській діяльності і встановленням оптимальних параметрів і показників застосування результатів наукових досліджень у конкретних сферах людської діяльності.
Технічний ефект характеризується одержуваним перевагою створюваних або поліпшується технологічних систем машин, робочих приладів і інших виробничих ресурсів у порівнянні з найбільш прогресивними засобами в цiй технічній галузі.
Соціальний ефект відображає розвиток людського фактора, зростання кваліфікації і зміна професійного складу персоналу, а також поліпшення умов праці і підвищення його продуктивності.
Економічний ефект означає скорочення або економію виробничих ресурсів на виготовлення продукції, товару або послуги, наприклад матеріальних або трудових витрат на одиницю корисної потужності або інших кінцевих результатів.
У ринкових умовах у відповідності з діючими рекомендаціями по оцінці інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування встановлені наступні види економічної ефективності [35. С. 189]:
комерційна (фінансова) ефективність, що враховує фінансові наслідки реалізації інноваційного бізнес-проекту для його безпосередніх учасників;
бюджетна ефективність, що відбиває фінансові результати здійснення розробленого проекту для федерального, регіонального або місцевого бюджетів;
Народногосподарська ефективність, що містить пов'язані з реалізацією запланованого проекту економічні витрати і результати, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту і допускають вимірювання і оцінку вартісних результатів.
Показники комерційної ефективності характеризують співвідношення фінансових витрат та результатів, що забезпечують необхідну норму прибутковості. Вони можуть розглядатися як для всього бізнес-проекту в цілому, так і для його окремих учасників з урахуванням дольової внеску кожного з них у загальний фінансовий результат. Основним показником ефективності комерційної служить потік реальних грошових коштів. Величина потоку грошей розраховується як різниця між їх припливом і відтоком по кожному виду інвестиційних проектів за період їх здійснення за формулою
де Ф t - фінансовий потік реальних грошей за планований період; П t - надходження фінансових ресурсів за цей період; O t - відтік грошових коштів за даний термін.
Показники бюджетної ефективності відображають вплив здійснюваного інвестиційного проекту на підвищення доходів та зниження витрат відповідного бюджету як федерального, так і регіонального чи місцевого рівня управління. Тут основним показником виступає бюджетний ефект. Він визначається як перевищення доходів відповідного бюджету над його витратами за період здійснення даного проекту і розраховується за формулою
де Б t - бюджетний ефект за період впровадження проекту; Д t - доходи бюджету за даний період; P t - видатки бюджету за цей же термін.
Показники народногосподарської ефективності визначають основні економічні результати проекту з урахуванням інтересів державних, федеральних, галузевих та інших організацій і господарських суб'єктів. При розрахунку показників ефективності на рівні народного господарства до їх складу включаються у вартісному вимірі наступні результати:
1) кінцеві економічні результати, в тому числі виручка від реалізації всієї продукції та послуг на внутрішньому і зовнішньому ринку, а також доходи від продажу майна та інтелектуальної власності;
2) соціальні результати, розраховані виходячи зі спільного впливу всіх учасників проекту на зростання людського капіталу; - (тисяча чотиреста двадцять чотири) 3) прямі фінансові результати, що включають кредити і позики банків та інші надходження коштів;
4) екологічні результати, що впливають на поліпшення навколишнього середовища і здоров'я працівників;
5) непрямі фінансові результати, обумовлені впливом здійснення проекту на зростання доходів сторонніх організацій і фізичних осіб.
Соціальні, екологічні, політичні та інші результати, що не піддаються вартісній оцінці, можуть розглядатися як додаткові фактори народногосподарської ефективності і враховуватися при виділенні фінансових або кредитних коштів, а також за державної підтримки та реалізації інвестиційних проектів.
До складу витрат при визначенні народногосподарської ефективності включаються передбачені в проекті і необхідні для його реалізації поточні та одноразові витрати без повторного рахунку однакових витрат окремих учасників у складі результатів інших учасників спільних робіт. Основні засоби, тимчасово використовувані в ході виконання інноваційного проекту, враховуються при розрахунках ефективності наступними способами:
1) залишкова вартість основних засобів включається до одноразові витрати на момент початку їх залучення в бізнес-проект;
2) одноразові витрати зменшуються на величину нової (залишкової) вартості цих коштів на момент завершення проекту;
3) орендна плата за час використання залучених основних засобів включається до складу поточних витрат.
При визначенні бюджетної ефективності на рівні регіону або галузі до складу результатів проекту включаються відповідні показники виручки та інші соціальні, екологічні та фінансові дані, розраховані в регіональному або галузевому масштабі. До складу витрат входять тільки витрати підприємств - учасників інвестиційного проекту без повторного рахунку однакових витрат.
У ході планування комерційної ефективності на рівні підприємства, фірми або іншої комерційної організації до складу результатів проекту входять показники, що визначають величину виручки від реалізації виробленої продукції, за вирахуванням витраченої частини на власні потреби, а також інші соціальні та фінансові показники діяльності підприємства. До складу витрат включаються одноразові і поточні витрати без повторного рахунку. Зокрема, не допускається одночасне включення до кошторису одноразових витрат на створення основних виробничих фондів і поточних витрат на їх амортизацію. У загальному вигляді комерційна ефективність визначається за формулою
де Е t - комерційна ефективність на планований період; P t - загальні комерційні результати; 3 t - величина необхідних витрат. - (тисячу чотиреста сорок сім) При оцінці ефективності інноваційних проектів виникає необхідність порівняння різночасних вартісних показників шляхом приведення їх до цінностей відповідного періоду. У фінансовому плануванні для цього використовуються методи компаундування або дисконтування, що забезпечують порівняння вартісних показників з урахуванням фактора часу.
Метод компаундування дозволяє переходити від сьогоднішньої або поточної вартості капіталу до його майбутньої вартості, яка знаходиться за формулою
де K t - майбутня вартість капіталу до кінця відповідного періоду, рівного t років; К - поточна вартість капіталу або початкова сума капітальних витрат; Е д - коефіцієнт дисконтування або норма прибутковості на капітал; t - період часу або кількість років використання капітальних вкладень.
Метод дисконтування означає встановлення поточної вартості грошових коштів, якщо відома їх майбутня вартість. Дисконтування капіталу проводиться за формулою
Дисконтування капіталу являє собою процес приведення величини вкладення виробничих ресурсів у різні роки до порівнянним за часом їх значенням, наприклад, вартості капіталу другого або третього року до вартості базового року. Приведення до базового періоду часу різних показників витрат, результатів і ефекту найзручніше здійснювати шляхом множення різночасних показників на коефіцієнт дисконтування. При постійній нормі дисконту, допустимо рівний існуючої процентної ставки, коефіцієнт дисконтування може бути знайдений за наступною формулою:
де К та - коефіцієнт дисконтування.
Коефіцієнт дисконтування, або дисконтований множник, дозволяє визначати поточну вартість, звану фінансовим еквівалентом, майбутньої грошової суми. Інакше кажучи, за допомогою коефіцієнта дисконтування майбутня вартість зменшується на величину доходу, наростаючого за майбутній термін впровадження бізнес-проекту за правилом складних відсотків. Дисконтування доходу представляє собою приведення його значення до моменту вкладення капіталу за наступною залежності:
де Д д - додатковий дохід.
Дисконтування доходу застосовується при плануванні й оцінці майбутніх грошових надходжень, висловлюваних такими показниками, як прибуток, відсотки, дивіденди та іншими, з позицій поточного моменту часу. Чим далі в часі віддалене впровадження того чи іншого бізнес-проекту від сьогоднішнього дня, тим менше його вартість у даний час. Пояснюється це, по-перше, постійним знеціненням грошей з-за безперервного зростання інфляції в умовах невизначеності ринкових відносин. Тому даний процес слід враховувати при розрахунку показників ефективності. Певною мірою він враховується в таких нових ринкових показниках, як чистий дисконтований дохід, індекс прибутковості, внутрішня норма прибутковості, індекс зростання цін, рівень інфляції та ін
У процесі оцінки ефективності інноваційних проектів можуть бути широко використані і такі загальновідомі економічні показники, як ціна продукції, витрати виробництва, трудомісткість роботи, матеріалоємність вироби, собівартість, прибуток, рентабельність, економія ресурсів, термін окупності та ін .
Вибір тих чи інших економічних показників для оцінки ефективності конкретних бізнес-проектів залежить від діючої стратегії, намічених цілей, очікуваних результатів і критерію їх оптимізації, планованих при відповідних виробничих і ринкових умовах і обмеженнях.