В сучасних ринкових відносинах планування економічної діяльності всіх підприємств і фірм є важливою передумовою вільного виробництва і підприємництва, розподілу і споживання ресурсів і товарів. У світі обмежених виробничих ресурсів ринкове планування їх використання є основою економічної свободи як виробників товарів і послуг, так і споживачів матеріальних благ. В умовах ринку, коли діючі ціни на всі продукти та ресурси вільно встановлюються самими конкуруючими виробниками і споживачами, кожне підприємство або фірма самостійно вирішують, які товари і в яких кількостях їм слід робити в майбутньому плановому періоді. У повсюдної економічної діяльності підприємств та повсякденному житті людей, як писав А. Маршалл, виникли відома ринкова самостійність і звичка кожного самому вибирати свій правильний шлях, віра у власні сили, обачливість і разом з тим швидкість в виборі рішень і судженнях, уміння і здатності передбачати майбутнє і визначити курс своїх дій з урахуванням реальних цілей.
Планування діяльності стало в даний час економічною основою вільних ринкових відносин окремих людей і цілих трудових колективів, малих і великих підприємств, різних фірм і організацій, всіх господарюючих суб'єктів і економічних об'єктів з різними формами власності. У процесі планування забезпечується необхідне рівновагу між виробництвом і споживанням продукції, величиною ринкового попиту на товари і послуги та обсягом їх пропозиції фірмами та підприємствами. При цьому виробники самі прагнуть до найбільш повного задоволення своєю продукцією і послугами всіх існуючих споживачів, ринкові запити яких стають по суті майбутніми планами виробництва підприємств і фірм.
У ринковій економіці, орієнтує кожного виробника і підприємця на максимальне задоволення потреб у своїх товарах і отримання найбільшого доходу, нові функції набуває внутрішньогосподарської, або внутрішньофірмові, планування діяльності на всіх підприємствах. Ринкове планування в даний час покликане забезпечувати не тільки виробництво користується високим попитом у покупців нової продукції, але і всіма необхідними економічними ресурсами, а також заохочення до повної зайнятості і досягнення можливого обсягу виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. У ході планування економічної діяльності кожного підприємства необхідно досягнення повного обсягу виробництва та зайнятості наявних ресурсів, що в свою чергу, передбачає раціональне використання людського потенціалу, виробничих фондів, матеріальних запасів, робочого часу, технологічних методів, грошових коштів, інформаційних можливостей та багатьох інших факторів.
Отже, сутність внутрішньофірмового планування у вільних ринкових відносинах полягає в науковому обгрунтуванні на підприємствах або фірмах майбутніх економічних цілей їх розвитку та форм господарської діяльності, виборі найкращих способів їх здійснення на основі найбільш повного виявлення необхідних ринком видів, обсягів і термінів випуску товарів, виконання робіт і надання послуг і встановлення таких показників їх виробництва, розподілу і споживання, які при повному використанні обмежених виробничих ресурсів можуть привести до досягнення очікуваних в майбутньому якісних та кількісних результатів. Внутріфірмове планування ринкової діяльності підприємств передбачає не тільки цілісне розгляд низки виробничо-господарських, організаційно-управлінських, фінансово-економічних та багатьох інших проблем, а й орієнтацію на майбутнє, що приймаються. Тому всяке рішення будь-якої існуючої проблеми в ході планування може розглядатися як засіб для досягнення більш віддаленого результату. При плануванні для визначення вищої цінності очікуваного близького результату необхідно знати, який результат або яка мета в кінцевому рахунку повинні бути досягнуті на підприємстві і в якій мірі наближає до них проміжний планований результат. Можливість наближення до кінцевих результатами робить процес планування важливим показником як ступеня просування до поставлених цілей, так і заходи зовнішньої цінності будь-якого проміжного результату. Правильна оцінка при плануванні ступеня просування до кінцевих результатами сприяє обгрунтованому вибору не тільки найважливіших економічних цілей, а й необхідних коштів для їх здійснення у планованому періоді.
У всякому процесі планування вибір основних цілей і можливих засобів або способів їх виконання тісно пов'язані і переплетені між собою. Висунуті планово-економічні або інші внутрішньогосподарські мети багато в чому впливають при наявні обмеження і на вибір засобів для їх майбутнього здійснення. Разом з тим не менш очевидний і той факт, що наявні в розпорядженні підприємства виробничі ресурси, технологічні засоби та фінансові можливості впливають також і на вибір стратегічних або тактичних цілей його розвитку. Наприклад, можливість або здатність стабілізації та підйому виробництва на вітчизняних машинобудівних підприємствах в період переходу до ринку істотно обмежується рівнем їх реальних доходів та станом платоспроможності. Іншими словами, наше уявлення про можливих фінансових результатах або, точніше кажучи, про фінансовий стан підприємства впливає на вибір тих найважливіших або пріоритетних економічних цілей, до яких слід прагнути при плануванні їх виробничої діяльності. На нинішньому етапі розвитку більшості наших підприємств головною метою планування є отримання максимального прибутку. А основними засобами для її досягнення можуть бути обрані два відомих способу зростання доходів підприємства: за рахунок економного витрачання застосовуваних ресурсів і на основі збільшення використовуваного капіталу. Перший шлях орієнтує виробників на планування зниження витрат, другий - на підвищення результатів виробництва [8. С. 3].
Таким чином, ринкове планування внутрішньогосподарської, або внутрішньофірмової, діяльності служить основою сучасного маркетингу, виробничого менеджменту та в цілому всієї економічної системи господарювання. Це означає, що в процесі планування необхідний комплексний, системний підхід до вирішення що виникають на підприємстві виробничо-економічних і всіх інших проблем. Формулювання виробничих цілей і вибір економічних ресурсів, спрямованих на досягнення необхідних ринком планових показників або завдань, представляє перспективне планування або комплексне вирішення майбутніх проблем. У зв'язку з цим Внутріфірмове планування має на увазі, що жодна виробнича чи підприємницька проблема не повинна розглядатися ізольовано один від одного і кожна з них формулюється з урахуванням її належності до системи або безлічі взаємопов'язаних завдань або цілей, які виступають на кожному підприємстві як єдина економічна система. Отже, ринкове планування внутрішньогосподарської діяльності на різних підприємствах і фірмах полягає в розробці варіантів бажаного майбутнього і знаходження шляхів більш ефективного наближення до нього [2. С. 28]. Таке планування найкраще може бути виконано в тих ринкових виробничих умовах, коли воно передбачає вирішення реальної або поточної економічної задачі, стає етапом ідеальною чи перспективної перебудови того або іншого об'єкта на підприємстві, яким може бути робоче місце, виробнича ділянка, окремий виконавець, група фахівців, ціле підприємство або вся фірма і т.д.
Будь-який план, як поточний, так і перспективний, має бути здійсненним, життєздатним і гнучким до внутрішніх та зовнішніх змін виробничої ринкової системи та її оточення. Ринковий план розвитку підприємства повинен бути найкращим із можливих в даних умовах варіантів, здатним легко зазнавати будь-які майбутні зміни внутрішньофірмової діяльності. Він може безперервно переглядатися під впливом нових ринкових вимог, знову отриманої нормативної інформації, придбання наукових знань і виробничого досвіду, появи нових планових проблем і вибору нових економічних цілей.
Планування в умовах ринку також служить основою здійснення безлічі різноманітних економічних, організаційних, управлінських, соціальних та багатьох інших функцій, характеризують ступінь розвитку сучасного виробництва. Механізм їх взаємодії вимагає об'єднання в загальний комплексний план або єдину планову систему відповідних цілей і засобів їх досягнення. Наприклад, при плануванні різних економічних показників перспективної діяльності підприємства слід найбільш повно використовувати існуючу систему прогресивних нормативів, передових стандартів, наукових положень і економічних цілей. Для сучасного вітчизняного ринку або виробництва ці цілі можна коротко сформулювати наступним чином [32. С. 23]:
економічне зростання, означає бажання підприємств забезпечити виробництво більшої кількості і кращої якості товарів і послуг, а отже, більш високий рівень життя людей;
повна зайнятість, що припускає можливість підхожої роботи всім працівникам, хто бажає і здатний працювати;
економічна ефективність, характеризує максимальну віддачу всіх наявних обмежених виробничих ресурсів при припустимому мінімумі витрат на їх використання;
стабільний рівень цін, не допускати значних коливань загального рівня діючих цін, а значить, інфляції і дефляції;
економічна свобода, , що дозволяє всім фахівцям і виконавцям володіти в своїй сфері діяльності високим ступенем самостійності та творчості;
справедливе розподіл доходів, передбачає відповідну винагороду всіх категорій персоналу.
Наведений перелік широко визнаних у світовій ринковій економіці загальних цілей може бути досить успішно використаний на вітчизняних підприємствах при плануванні їх виробничо-господарської і соціально-трудової діяльності. Основні економічні функції і майбутні цілі кожного підприємства повинні бути в процесі планування його розвитку тісно пов'язані з обраною господарською діяльністю і досить повно відображатися як у короткострокових, так і в довгострокових планах.
Планування внутрішньофірмової діяльності є на підприємстві важливою функцією управління виробництвом. Застосовувана в сучасному менеджменті класифікація загальних управлінських функцій була вперше сформульована його засновниками Ф. Тейлором, А. Файоль, Г. Емерсоном та доповнена багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими [20, 35, 37, 61]. Вона представляє систему організаційно-управлінських функцій, кожна з яких безпосередньо відноситься до планової діяльності усіх фірм та підприємств: обгрунтування мети, формування стратегії, планування роботи, проектування операцій, організація процесів, координація робіт, мотивування діяльності, контроль ходу робіт, оцінка результатів, коректування мети, зміна планів і т.п.
Ринкове планування як цілеспрямована внутрігосподарська діяльність дозволяє розглядати одночасно безліч взаємопов'язаних економічних, соціальних, організаційних, інвестиційних, управлінських та інших проблем як єдину цілісну систему. Тому планування на підприємстві є основою організації та управління виробництвом, є нормативною базою для вироблення і прийняття раціональних організаційних і управлінських рішень. Аналіз взаємопов'язаних проблем як єдиного цілого, за твердженням Р.Л. Акоффа, відноситься до планування, а не до вирішення управлінських проблем. Це означає, що вітчизняним підприємствам і фірмам можуть прийти на допомогу саме мистецтво і наука планування у вирішенні поточних і стратегічних виробничих проблем. Наші економісти-менеджери повинні вміти максимально використовувати ці мистецтво і науку проектування майбутнього, щоб здається сьогодні неможливим зробити завтра на своїй фірмі легкодостіжімим. Для цього необхідно усунути або послабити існуючі на виробництві обмеження, що випливають з розгляду самої можливості переходу до нових ринкових відносин. Виключно ефективним засобом усунення або послаблення багатьох відомих обмежень, як свідчить передовий зарубіжний досвід управління виробництвом, може з'явитися ідеалізований або оптимальний план внутрішньогосподарської діяльності.
Під внутрішньофірмової плані, як і в будь-якому іншому, окремі частини або функції поєднуються в єдину комплексну систему соціально-економічного розвитку. Ринкове планування по суті є процесом синтезу, результатом якого завжди стає деяка прогнозована система, що характеризує сукупність взаємозв'язаних частин єдиного господарського комплексу. Оптимальний внутріфірмові план найбільш повною мірою відображає властивості, функції і цілі всього підприємства. Будь-яка цілісна система завжди має властивості, які відсутні у її частин. Тому комплексний внутрішньогосподарський план підприємства, що представляє собою науково обгрунтовану систему рішень сукупності виробничих, технічних, економічних, соціальних, фінансових та інших функцій і проблем, може бути здійсненний, навіть якщо жодна з його частин, що розглядаються порізно, нездійсненна. Нездійсненні на етапі планування рішення можуть взаємодіяти таким чином, що вони дадуть в майбутньому реально досяжну систему планованих рішень [2. С. 32].
Внутріфірмове планування в умовах ринкової економіки - це процес безперервної творчої діяльності, науково обгрунтована система вільного вибору основних видів продукції і послуг підприємства, найважливіших економічних і соціальних цілей його перспективного розвитку, найкращих технічних засобів і організаційних способів вирішення висунутих перспективних цілей і завдань. Воно дозволяє кожному підприємству планувати і порівнювати свої витрати і результати, норми витрачаються обмежених ресурсів і одержуваних сукупних доходів на всіх стадіях господарювання та рівнях управління. У вільних ринкових відносинах підприємств основні функції внутрішньогосподарського планування отримали в даний час свій подальший розвиток і розширення: від техніко-економічного обгрунтування окремих розділів і частин плану до розробки нових комплексних бізнес-планів.