Найважливіше завдання стратегічного планування - забезпечити підприємству можливості досягнення необхідного переваги перед іншими конкурентами шляхом використання найефективніших засобів, що сприяють поставленим цілям. Щоб підприємство могло встановити власний довгостроковий цикл розвитку, воно має рости швидше, ніж підвищується потенціал її основних конкурентів.
Під потенціалом підприємства прийнято розуміти сукупність показників або факторів, що характеризують його силу, джерела, можливості, засоби, здібності та інші виробничі резерви , які можуть бути використані в економічній діяльності. Потенціал підприємства має найбільший вплив не тільки на кінцеві результати його діяльності, а й на межі економічного зростання та структурного розвитку всього підприємства.
Вибір напрямку або стратегії розвитку потенціалу підприємства залежить в основному від складу, структури і якості наявних економічних ресурсів, рівня конкурентоспроможності продукції, положення на ринку і т.д.
Всі економічні ресурси загальноприйнято підрозділяти на дві великі категорії - матеріальні та людські, і чотири основні види - земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.
Земля або природні ресурси об'єднують всі речові фактори, які природа надає у вигляді корисних копалин, земельних угідь, запасів води і т.д. Природні ресурси закладають основи розвитку людини і виробництва, сприяють зростанню особистого й національного багатства.
Праця або трудові ресурси характеризують сукупність розумових і фізичних здібностей людини, необхідних для виробництва матеріальних благ.
Капітал чи інвестиційні ресурси визначають весь запас накопичених матеріальних коштів: виробниче обладнання, технологічне оснащення та інструменти, обсяг сировини та матеріалів, що використовуються в процесі виготовлення товарів. Гроші в ринковій економіці не відносяться до капітальних витрат, так як самі по собі вони не виробляють продукції.
Підприємницькі або творчі здібності людини проявляються в умінні відкрити свою справу, організувати нові наукові, технічні, комерційні та інші продукти, а також раціональне використання праці, капіталу, землі та інших економічних ресурсів.
У загальному вигляді планування розвитку потенціалу підприємства включає наступні етапи:
1) оцінка структури, динаміки та ефективності використання виробничих ресурсів і можливостей підприємства, його частка або займане становище на ринку;
2) визначення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції, самого підприємства в цілому і його сукупного потенціалу;
3) аналіз наявних виробничих ресурсів і втрат економічних ресурсів на підприємстві;
4) вибір основної стратегії і тактики розвитку потенціалу підприємства;
5) планування розвитку потенціалу підприємства з урахуванням обраних перспективних цілей і наявних обмежень ресурсів ;
6) здійснення запланованих заходів, пов'язаних із забезпеченням економічного зростання та розвитку потенціалу підприємства.
Таким чином, підвищення потенціалу підприємства зводиться по суті до аналізу його структури, оцінки та планування впливу великої сукупності факторів на конкурентоспроможність підприємства і його місця на ринку.
Сукупний потенціал підприємства утворюється з окремих доданків, таких як трудовий, економічний, організаційний, науково-технічний, виробничий, підприємницький та фінансовий потенціал.
Трудовий потенціал людини характеризується сукупністю його здібностей до економічної діяльності . Між трудовим потенціалом і рівнем життя існує пряма залежність. До основних компонентів трудового потенціалу відносяться: здоров'я, освіта, моральність, творчість, професіоналізм. Основою розвитку трудового потенціалу працівників є вдосконалення закладених природою людських здібностей, а реалізація трудового потенціалу в великій мірі залежить від сформованих економічних відносин та існуючої державної політики країни, а також національного багатства і багатьох інших факторів.
Економічний потенціал підприємства являє собою склад його ресурсів - трудових, матеріальних, фінансових та інших, наявних у розпорядженні підприємства для виробництва запланованих робіт і послуг. Стан економічного потенціалу підприємства характеризують наступні чинники та показники:
- обсяг і кількість виробничих ресурсів, чисельність промислово-виробничого персоналу, складу основних виробничих фондів, величина оборотних фондів і матеріальних запасів, наявність фінансових ресурсів та нематеріальних активів, використання патентів, ліцензій , технології, інформації;
- здатності персоналу підприємства і професійної діяльності в усіх сферах виробництва і на всіх рівнях управління;
- фінансовий стан підприємства, рівень поточної платоспроможності та ліквідності, зовнішня і внутрішня заборгованість, ступінь кредитоспроможності;
- стан наукової, творчої, раціоналізаторської та інноваційної діяльності, здатність до оновлення виробництва і зміні діючої технології;
- інформаційне забезпечення маркетингової, проектної, виробничої та фінансової діяльності, якість використовуваної інформації, ступінь її обгрунтованості та достовірності.
У зарубіжній практиці застосовується ціла система різних індикаторів, за допомогою яких дається порівняльна оцінка розвитку потенціалу різних фірм, компаній і національної економіки в цілому. Під індикаторами розуміється сукупність найважливіших характеристик об'єкта або системи, що дозволяють у формалізованому вигляді описати стан їх основних параметрів, вибрати оптимальні варіанти функціонування системи в різний час і намітити найкращі способи її розвитку в майбутньому.
Світове лідерство є найвищим рівнем розвитку економічного потенціалу цілої країни чи окремої компанії. За ним слідує другий рівень розвитку потенціалу, відповідний середнім світовим стандартам. Третім рівнем можна вважати національне лідерство, четвертим - відповідність національним стандартам, п'ятим - галузеве лідерство, шостим - відповідність галузевим стандартам.