Оплата праці - ця винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яке за трудовим договором власник, або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.
Витрати коштів на оплату праці складаються з: основної заробітної плати; додаткової заробітної плати; інших заохочувальних і компенсаційних виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положеннях.
Існує три системи оплати праці :
Тарифна система оплати праці - сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація заробітної плати працівників різних категорій залежно від, : складності виконуваної роботи, умов праці, природно-кліматичних умов, інтенсивності праці, характеру праці.
Формами тарифної системи є:
Відрядна форма оплати праці застосовується у випадках, коли є реальна можливість фіксувати кількість показників результату праці і нормувати його шляхом встановлення норм вироблення і часу. Пряма відрядна платня праці Відрядно-преміальна оплата праці Відрядно-прогресивна оплата праці Побічно-відрядна оплата праці Колективно-відрядна оплата праці - Акордна оплата праці - Оплата праці у відсотках від виручки
Почасова форма оплати праці- заробітна плата працівника визначається відповідно до його кваліфікації і кількості відпрацьованого часу. Така оплата застосовується тоді, коли працю працівника неможливо нормувати або виконувані роботи не піддаються обліку. Проста почасова оплата праці Почасово-преміальна оплата праці Окладна оплата праці Контрактна оплата праці
Безтарифна система оплати праці - заробіток працівника залежить від кінцевих результатів роботи підприємства в цілому, його структурного підрозділу, в якому він працює, і від об'єму засобів, що направляються працедавцем на оплату праці.
Індивідуальна заробітна плата кожного працівника є його долею в заробленому усім колективом фонді заробітної плати : Збестар. = ФОП / Доля працівника, крб.