У сучасній практиці планування окрім розглянутих класичних широку популярність мають загальноекономічні принципи.
1. Принцип комплексності. На кожному підприємстві результати економічної діяльності різних підрозділів багато в чому залежать від рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва, використання трудових ресурсів, мотивації праці, прибутковості і інших чинників. Усі вони утворюють цілісну комплексну систему планових показників, так що всяка кількісна або якісна зміна хоч би одного з них приводить, як правило, до відповідних змін багатьох інших економічних показників. Тому необхідно, щоб планові і управлінські рішення, що приймаються, були комплексними, такими, що забезпечують облік змін як в окремих об'єктах, так і в кінцевих результатах усього підприємства.
2. Принцип ефективності вимагає розробки такого варіанту виробництва товарів і послуг, який при існуючих обмеженнях використовуваних ресурсів забезпечує отримання найбільшого економічного ефекту. Відомо, що всякий ефект зрештою полягає в економії різних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Першим показником планованого ефекту може служити перевищення результатів над витратами.
3. Принцип оптимальності має на увазі необхідність вибору кращого варіанту на всіх стадіях планування з декількох можливих альтернатив.
4. Принцип пропорційності, тобто збалансований облік ресурсів і можливостей підприємства.
5. Принцип науковості, тобто облік останніх досягнень науки і техніки.
6. Принцип деталізації, тобто міри глибини планування.
7. Принцип простоти і ясності, тобто відповідності рівню розуміння розробників і користувачів плану.