Планування технічного розвитку виробництва складається з комплексу технічних, організаційних, планово-економічних і соціальних заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня виробництва, збільшення випуску високоякісної продукції, зростання продуктивності праці, поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів, вдосконалення внутрішньозаводський системи управління, планування, економічного стимулювання, поліпшення умов праці.

 

Основними завданнями даного розділу річного плану є: визначення основних напрямків по освоєнню і випуску найбільш прогресивних видів продукції, вдосконалення техніки, технології та застосування передових методів організації праці та виробництва, встановлення структурним підрозділом підприємства завдання з розвитку і поліпшення техніко-економічних показників роботи підприємства, визначення економічного ефекту планованих заходів та ступеня їх впливу на техніко-економічні показники підприємства.

Вихідними матеріалами для складання цього розділу плану є контрольні цифри і завдання вищих організацій по впровадженню і освоєнню нових видів продукції; науково-технічні прогнози за основними напрямками розвитку підприємства, результати закінчених НДДКР, патенти, ліцензії, винаходи, заявки споживачів на створення нових видів продукції.

Цей розділ плану комплексний, він складається з ряду підрозділів:

1) Проектування, освоєння нової і підвищення якості продукції, що виготовляється є найважливішим напрямком діяльності підприємства, що мають на меті забезпечення допустимих темпів науково-технічного прогресу і підвищення якості продукції, що випускається.

Заходи цього розділу групуються за наступними напрямками:

а) створення нових видів продукції;

б) освоєння випуску новостворених видів продукції;

в) організація випуску раніше освоєних виробів на дочірніх підприємствах;

г) модернізація випуску продукції;

д) підвищення якості продукції, що виготовляється;

е) впровадження нових прогресивних стандартів і ТУ на продукцію і зняття з виробництва застарілої продукції.

Для кожного з цих заходів заздалегідь розробляється календарно-оперативний план (графік) виконання робіт, складається кошторис витрат і визначається економічний ефект від впровадження.

включати в план заходу аналізуються під кутом зору їх впливу на багато показників як технічні ( продуктивність, потужність і т.д.), уніфікаціонние (коефіцієнт стандартизації, наступності та ін), естетичні (зовнішні форми, зручність управління і ін), технологічні (матеріалоємність, коефіцієнт використання матеріалів) та економічні (собівартість, трудомісткість і ін ).

Підвищення якості продукції, що випускається веде до збільшення прибутку підприємства та до продуктивності праці і визначається за формулами:

, (5.1)

де m - номенклатура нової і підвищеної якості продукції, запланованої до випуску в планованому році;

- оптова ціна на продукцію в плановому і замінюється у звітному (базисному) році, руб.;

- повна собівартість одиниці знову вводиться і заміни продукції, грн.;

- обсяг виробництва i-го виду знову планованому і заміни продукції у базисному році, шт.

, (5.2)

де - обсяг виробництва продукції у планованому і базисному періоді, тис.руб.;

- витрати праці на 1 000 руб. i-го виду продукції в базисному періоді, норм-год, чол-год.

2) Планування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) включає намічені до виконання роботи по НДДКР, що проводяться як самим підприємством, так і іншими організаціями за договорами. У плані вказується зміст робіт, мета і місце впровадження, терміни розробки та впровадження, витрати на розробку і очікуваний економічний ефект.

3) Планування впровадження прогресивної технології механізації та автоматизації виробництва тісно пов'язане, як правило, з виконанням заходів технічного характеру, і складається за трьома напрямками: прогресивна технологія, комплексна механізація, автоматизація виробництва.

Кількісне вплив нової технології, механізації та автоматизації виробництва на ряд техніко-економічних показників визначається за формулами:

а) зменшення чисельності робітників на ділянках впровадження нових технічних засобів оснащення визначається за формулою

, (5.3)

де і - трудомісткість одиниці продукції до і після впровадження нових технічних засобів оснащення, нормо-год;

- планований обсяг виробництва i-го виду продукції, що виготовляється на даній ділянці, шт;

б) зростання продуктивності праці на підприємстві за рік q m (%) визначається за формулою

, (5.4)

де - середня середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу в базисному році, чол .;

- обсяг товарної продукції, грн.;

- плановане зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу за рахунок впровадження засобів механізації, де l - кількість заходів;

в) зниження собівартості продукції під впливом впроваджених заходів або річна економія на витратах виробництва дорівнює

, (5.5)

де - собівартість одиниці продукції у базисному і плановане році;

г) приріст балансової прибутку від впровадження засобів механізації К n (%) дорівнює

, (5.6)

д) зміна капіталовкладень, викликаних впровадженням нових технічних засобів , дорівнює

, (5.7)

де - питомі (на одиницю продукції) капіталовкладення в технічні засоби, руб.;

- річні обсяги виробництва;

е) економія матеріальних витрат у результаті підвищення рівня механізації виробництва дорівнює

, (5.8)

де і - матеріальні витрати на одиницю продукції в базисному і плановане році, руб.

4) Планування заходів щодо вдосконалення управління, систем планування і організації виробництва включає найважливіші роботи, спрямовані на спеціалізацію виробничих підрозділів, механізацію та автоматизацію управління виробництва, удосконалення організації підготовки виробництва і матеріального забезпечення, форм і методів внутрішньозаводського госпрозрахунку.

5) План з наукової організації праці (НОТ) охоплює всі стадії виробництва від робочого місця до підприємства в цілому.

Заходи в плані групуються за наступними основними напрямками: організацію робочих місць, обслуговування робочих місць, раціональне поділ праці, передові методи і прийоми праці, нормування і оплата праці, матеріальне і моральне стимулювання, режими та умови праці, підвищення кваліфікації і культурного рівня трудящих.

Кількісний рівень організації праці і його динаміка оцінюються за низкою основних показників:

а) рівень охоплення робітників технічно обгрунтованими нормами У дорівнює

, (5.9)

де m - номенклатура продукції;

- сумарна трудомісткість продукції за технічно обгрунтованими нормами;

- загальна трудомісткість продукції;

б) рівень використання робочого часу дорівнює

, (5.10)

де - фактичні і планові втрати робочого часу,%;

в) рівень співвідношення чисельності основних і допоміжних робітників дорівнює

, (5.11)

де - чисельність допоміжних робітників;

- загальна чисельність робітників;

г) рівень кваліфікованих робітників дорівнює

, (5.12)

де - середній розряд основних робітників;

- середній розряд виконуваних робіт;

д) коефіцієнт використання знарядь праці дорівнює

, (5.13)

де і - числова паспортна (проектна) і фактична продуктивність обладнання, шт.;

і - фактичний і номінальний фонд часу роботи обладнання;

n - число одиниць обладнання;

е) коефіцієнт стабільності кадрів дорівнює

, (5.14)

де - чисельність робітників, що звільнилися за власним бажанням, звільнених за порушення трудової дисципліни у звітному періоді;

- середньооблікова чисельність працюючих в період попередній звітному, чол.;

- чисельність працюючих, прийнятих у звітному періоді;

ж) стан трудової дисципліни дорівнює

, (5.15)

де - втрати часу внаслідок порушення трудової дисципліни, чол-дні;

- загальна чисельність працюючих.

6) План по економії матеріалів, палива і енергії.

Розробляється всіма службами і цехами підприємства і передбачає зниження матеріаломісткості продукції в процесі її виробництва.

Заходи, передбачені планом, групуються за наступними напрямками:

а) економія сировини та матеріалів;

б) заміна дефіцитних і дорогих матеріалів;

в) економія палива та всіх видів енергії.

Кількісно дієвість цих заходів виражається у зниженні матеріаломісткості продукції та сумарному зниження витрати матеріалів, а також у зниженні собівартості в зростанні прибутку за рахунок економії матеріальних ресурсів.

7) План модернізації та заміни застарілого обладнання, оснащення та інструменту.

Передбачає всі види обладнання, що підлягають модернізації або заміні, місце впровадження, виконавців, терміни впровадження, кошторисну вартість, джерела фінансування, а також ефективність заходів.

8) План капітального ремонту основних фондів містить заходи з капітального ремонту будівель і споруд виробничого призначення, робочих машин і устаткування , силових машин, транспортних засобів, житлових будинків, будівель дитячих садів, культурно-побутових будівель.

9) План використання виробничих фондів містить дані про вартість основних та обігових коштів підприємства, про використання основних і оборотних фондів (фондовіддача), оборотних засобів і виробничих фондів у цілому.

10) Завершальним етапом планування техніко-економічного розвитку і вдосконалення організації виробництва є план техніко-економічного рівня виробництва і продукції, що випускається, що характеризується наступними показниками, що узагальнюють, такими як:

- продукція, техніко-економічні показники якої перевершують або відповідають вищих досягнень вітчизняної або зарубіжної науки і техніки (вища категорія) - кількість видів і найменувань до загального числа найменувань;

- обсяг виробництва цієї продукції - тис.руб., відсоток до загального обсягу товарної продукції;

- продукція, техніко-економічний показник якої не відповідає вимогам тимчасовим, яка морально застаріла і підлягає зняттю з виробництва або модернізації;

- обсяг виробництва цієї продукції - тис.руб., відсоток до загального обсягу товарної продукції;

- застаріла продукція, знімається з виробництва;

- продукція, освоювана виробництвом в Росії;

- зниження собівартості товарної продукції і зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня виробництва.

Ефективність заходів щодо розвитку техніки і організації виробництва виражається в економії наведених витрат і розраховується за загальноприйнятою методикою визначення ефективності капіталовкладень.

Усі заходи за характером створюваного ефекту у виробництві можуть бути розділені на групи, для яких економічний ефект може бути розрахований у вартісній формі, не може бути безпосередньо розрахований у вартісній формі (наприклад, заходи з техніки безпеки) і економічний ефект виявляється в процесі експлуатації у споживача.

Економію поточних витрат у виробництві внаслідок впровадження заходів визначають у вигляді трьох показників.

1. Умовно-річна економія являє собою суму економії від заходів за рік (12 місяців) його використання у виробництві та визначається за формулою

. (5.16)

2. Економія до кінця року від впровадження заходів визначається з урахуванням терміну впровадження їх у планованому році і являє собою ту частину річної економії, яка буде отримана підприємством і повинна бути врахована при розрахунку зниження собівартості продукції

або , (5.17)

де - число місяців експлуатації підприємства у планованому році;

- собівартість продукції до і після впровадження заходу;

- випуск продукції з моменту впровадження до кінця планованого року;

3. Перехідна економія від впровадження заходу визначає суми економії, що утворюється в наступний період за плановим роком. Її визначають, виходячи з середньорічної собівартості продукції , собівартості на кінець року та випуску продукції після планового року за формулою

. (5.18)

Для розробки цього розділу плану зазвичай створюються загальнозаводські комісія на чолі з головним інженером, а також ряд комісій з основних його напрямках.

Для оцінки підвищення ефективності виробництва, отриманої в результаті впровадження запланованих заходів, планом технічного розвитку виробництва розраховується наступна система показників:

1) Узагальнюючі показники підвищення ефективності виробництва:

1.1. Темп зростання виробництва,%:

- по чистій продукції визначається за формулою

, (5.19)

де і - обсяг виробництва чистої продукції, в крб. в плановому і базисному роках;

- за товарною (валовий) продукції визначається за формулою

. (5.20)

1.2. Виробництво чистої продукції на 1 руб. витрат визначається за формулою

. (5.21)

1.3. Відносна економія

а) основних виробничих фондів визначається за формулою

, (5.22)

де , - середньорічна вартість основних фондів у базисному і плановому періодах;

- індекс росту обсягу чистої продукції в плановому періоді;

б) нормованих оборотних коштів визначається за формулою

, (5.23)

де , - оборотні кошти базисного і планового періодів, руб.;

в) матеріальних витрат визначається за формулою

; (5.24)

г) фонду оплати праці визначається за формулою

; (5.25)

д ) загальна рентабельність визначається за формулою

; (5.26)

е) витрати на 1 карбованець товарної (валової) продукції за повної її собівартості (коп / руб.) Визначаються за формулою

. (5.27)

2. Показники підвищення ефективності використання праці:

2.1. Темп зростання продуктивності праці (%) визначається за формулою

, (5.28)

де П - рівень продуктивності праці;

, (5.29)

де - середньорічна чисельність.

2.2. Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці визначається за формулою

, (5.30)

де - темп приросту чисельності робітників;

- темп приросту виробництва продукції.

2.3. Відносна економія живої праці (осіб) визначається за формулою

, (5.31)

де б , п - середньорічна чисельність промислового виробництва персоналу в базисному і плановому періодах, чол.

3. Показники підвищення ефективності використання виробництва, фондів і капіталовкладень:

3.1. Фондовіддача, руб. продукції / руб. фондів визначається за формулою

, (5.32)

де - обсяг валової продукції, розрахованої за нормативом чистої продукції і в цінах.

3.2. Оборотність оборотних коштів визначається за формулою

, (5.33)

де - обсяг виробництва по валовому товарним випуску;

- середньорічна вартість нормованих оборотних коштів.

3.3. Питомі капіталовкладення:

- на одиницю введеної виробничої потужності М ст рівні:

, (5.34)

де - капіталовкладення, що викликають цей приріст на 1 руб. товарної (валової) продукції;

- на 1 рубль приросту товарної (валової) продукції визначаються як:

, (5.35)

- приріст товарної (валової) продукції;

3.4. Термін окупності капіталовкладень визначається за формулою

, (5.36)

? П - сумарний приріст прибутку, отриманий за рахунок капіталовкладень.

4. Показники підвищення ефективності використання матеріальних витрат :

4.1. Матеріальні витрати на 1 крб. товарної (валової) продукції рівні

, (5.37)

-матеріальні витрати виробництва, руб.;

- обсяг товарної (валової) продукції, руб.

Матеріальні витрати на виробництво найважливіших видів продукції, що випускається розраховуються по калькуляції.