У плані підприємства встановлюється необхідний для виконання річного обміну робіт кількість основних і допоміжних матеріалів, інструменту, палива та інших матеріальних ресурсів.
В економічному відношенні це найбільш значима частина витрат на виробництво продукції (до 60 -70%). Економне витрачання матеріалів, ресурсів є досить суттєвим фактором зниження собівартості продукції і зменшення потрібних підприємству оборотних коштів.
Розробці передує аналіз виконання плану за обсягом та асортиментом, аналіз якості надійшли матеріалів.
План матеріально-технічного забезпечення розробляється на основі виробничих програм, нормативів і норм витрат сировини, палива, енергії, комплектуючих виробів, заходів з економії, залишків матеріалів на початок і кінець року, зв'язків кооперації, цін на всі види ресурсів.
Відділ матеріально-технічного забезпечення визначає потребу підприємства в ресурсах, норми їх зберігання, а також бере участь у розробці плану матеріально-технічного забезпечення, заходів з економії, організовує складські операції з приймання, зберігання, обліку та видачі матеріалів, стежить за відповідністю їх якості, забезпечує своєчасне і комплектне надходження в цехи матеріалів у межах встановлених лімітів, виконує оперативний і зведений облік і аналіз постачальницьких і складських операцій.
З планом матеріально-технічного забезпечення тісно пов'язаний процес збуту продукції.
Відділ маркетингу та збуту здійснює спостереження за своєчасною відвантаженням, якістю і комплектацією продукції, що поставляється споживачам, прискоренню і здешевленню руху продажів від постачальника до споживача.
Для планування підприємство розробляє номенклатуру споживаних матеріалів, визначає планово-розрахункові ціни на них, встановлює технічно обгрунтовані норми витрат.
Номенклатура матеріалів - це систематизований перелік матеріалів, що використовуються на підприємстві із зазначенням їх основних властивостей, розмірів, технічних характеристик і умовних позначень. Вона забезпечує одноманітність у найменуванні матеріалів (єдиний класифікатор промислової продукції) і відповідає більш чіткій роботі органів постачання.
Планово-розрахункова ціна включає в оптову ціну постачальника, націнки збутових або постачальницьких організацій, залізничний тариф або водний фракт, вантажно-розвантажувальні роботи і витрати на затарювання.
Норма витрати матеріалу повинна передбачати найбільш економне використання його в конкретних умовах виробництва, тобто повинна бути прогресивною.
Норма витрати матеріалу 
включає корисний витрата матеріалу 
, додаткові витрати, викликані технологічним процесом 
, витрати, не пов'язані з технологічним процесом, але в мінімальному розмірі наявні у виробництві (наприклад, втрати розпилення, усушки) 
. Таким чином,
. (6.2)
Коефіцієнт використання матеріалу визначається за формулою
. (6.3)
Норми витрати матеріалу встановлюються методами: аналітико-розрахунковим, експериментально-лабораторних, дослідно-статистичним . Допоміжні матеріали нормують або розрахунковим, або експериментальним шляхом.
Норма запасу матеріалів служить для встановлення обсягу потрібного завезення їх на планований період порядку їх надходження від постачальників, а також для визначення розміру складських приміщень та розрахунку потреб в обігових коштах.
Безперервність і безперебійність виробничих процесів вимагає, щоб на складах постачання підприємства постійно перебував деякий запас матеріалів та інструментів та ін Величина такого запасу повинна бути мінімально необхідною, виходячи з умов споживання і доставки цих матеріалів на склад споживача.
Рух складських запасів матеріалів планується за схемою максимум-мінімум (ріс.6.1).
Ріс.6.1. Графік руху складського запасу матеріалів
Поточним запасом 
називається частина складського запасу, що забезпечує потребу цехів у матеріалах між черговими його постачанням. Ця частина витрачається й регулярно відновлюється, і визначається за формулою
, (6.4)
де Т - період між двома черговими поставками;
Д - середньодобовий витрата матеріалу;
Р - величина, що поставляється партії.
Поточний запас змінюється від 
до 0.
Середній запас 
відповідає половині максимального. Він є нормою запасу матеріалу, який враховується при визначенні розміру планованого оборотних коштів, і визначається за формулою
. (6.5)
Страховим запасом Z стор називається частина складського запасу матеріалу, призначена для забезпечення виробництва у разі відсутності поточного значення, а також непередбачених відхилень від нормальних умов постачання
Z стор = ДТ ст , (6.6)
Т ст - час, необхідний для термінового відновлення поточного запасу.
Складський запас - у момент чергової поставки дорівнює сумі максимального поточного і страхового запасу
. (6.7)
При плануванні матеріального забезпечення визначають потребу в основних матеріалах за формулою
, (6.8)
- випуск продукції i-го найменування;
- технічна норма витрати матеріалу;
m - номенклатура вироби.
Для допоміжних матеріалів визначають за формулою
, (6.9)
- обсяг роботи в умовних вимірниках;
l - номенклатура обладнання, що використовує i - ї вид матеріалу.
Заготівельний план або баланс матеріально-технічного забезпечення містить розрахунок потреби в матеріалах за видами і нормам, що підлягають заготівлі в планованому періоді, джерела їх надходження і розраховується за формулою:
, (6.10)
- кількість заготовлюється матеріалу певного виду;
, 
- запас матеріалів на складі проектованого на кінець планового періоду і початок цього ж періоду.
На підставі плану матеріально-технічного забезпечення складають матеріальні заявки, які розглядаються технічними та фінансовими підрозділами підприємства для виділення відповідних фондів.
У порядку реалізації планів відповідні відділи підприємства виконують велику оперативно-заготівельну роботу (отримання фондів на матеріали, подання постачальникам докладних специфікацій і т.д.).
Використання матеріалів за видами в цілому по підприємству знаходять відображення в складеному щоквартально балансі матеріалів.
Оперативні звіти про використання всіх видів матеріалів дозволяють виявляти наднормативні витрати і вживати заходів до попередження невиробничих втрат.