В умовах ринкових відносин на підприємствах діє ціла система взаємозв'язаних планово-економічних показників і механізмів, які визначають кінцевий результат виробничо-господарської діяльності. Вони виконують дуже важливу регулюючу роль у сучасному виробництві.
В умовах ринку головними кінцевими результатами виступають фінансові показники, що визначають загальну суму прибутку або доходів підприємства. На величину кінцевих фінансових показників впливають багато показників, які групуються за такими напрямками, як виробництво і освоєння нової продукції, праця та соціальний розвиток, матеріально-технічне забезпечення, фінанси, інвестування та ін
Між нормами і планами існує вельми міцний механізм взаємодії. Так, наприклад, норма споживання, тобто реалізації продукції передує певний план виробництва.
На машинобудівних підприємствах комплексну систему ринкового впливу на основні результати виробництва утворюють багато подій, пов'язаних між собою механізми, які встановлюють високий ступінь залежності між такими планово-економічними показниками, як попит і обсяг виробництва продукції, величина пропозиції і чисельність персоналу, зайнятість працівників та ефективність праці, результати праці і особисті доходи працівників і т.д.
Отже, планово-економічний механізм визначається взаємодією різних показників, основними складовими елементами яких можуть виступати як вихідні нормативи і норми, так і завершальні планові показники. Найбільш значимі у виробничо-господарської діяльності підприємств є механізми рівноваги між виробництвом і споживанням. Але якщо обсяг виробництва в межах певного періоду роботи підприємства може бути заздалегідь запланований з високою точністю, то обсяг продажів більше в ринкових умовах схильний до прогнозування.
У світовій практиці існують два основні шляхи досягнення рівноваги виробництва і споживання конкретного товару. Перший - через механізм так званого раціонування, що полягає у складанні заданого рівноважного плану на основі прогресивних норм споживання ресурсів. Другий - через дію закону попиту і пропозиції. У цьому випадку необхідно враховувати при розробці планів не тільки обсяги і норми попиту і пропозиції, але і величини ринкових цін і собівартості продукції. Отже, у практиці ринкового планування необхідно повніше використовувати механізми взаємодії всіх планових показників з кінцевими оптимальними результатами, що забезпечується збалансованістю і рівновагою планів з виробництва і продажу продукції, з праці та чисельності працівників, за доходами і видатками і багатьом іншим взаємозв'язаними показниками.