Продуктивність праці може бути виражена в абсолютному значенні у вигляді показника рівня продуктивності праці і у відносному - у вигляді відсотка зростання її до попереднього періоду.
Рівень продуктивності праці характеризують показниками:
1) товарної (іноді валовий) продукції припадає на одну людину середньосписочного працюючого за одиницю часу (рік)
2) трудомісткістю одиниці продукції;
3) обсягом нормативно-чистої продукції, що припадає на одного працюючого середньосписочного .
Річна продуктивність праці в загальному вигляді визначається за формулою
Р пг = N / R cc , (7.1)
де N - загальний обсяг, виконаний за рік роботи;
R cc - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу.
Середньооблікова чисельність працюючих визначається діленням чисельності за кожен календарний день планованого періоду на число календарних днів.
Відносний показник - зміна продуктивності праці в порівнянні з базисним визначається за формулою
, (7.2)
де 
та 
- виробіток на одного працюючого в плановому і базисному році, руб.
Продуктивність праці зростає в результаті кращого використання фонду робочого часу, а також за рахунок зменшення трудомісткості виробництва продукції.
Можливий непрямий розрахунок показника продуктивності праці шляхом обліку ступеня впливу виробничих факторів на цей показник базисного року. До числа таких факторів відносяться введення нового і модернізація старого обладнання, що призводять до зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання робочого часу і т.д.
Так при зниженні трудомісткості продукції в цілому відбувається:
а) зменшення чисельності працюючих, яке визначається за формулою
, (7.3)
де N ni - обсяг виробництва продукції в планованому періоді;
- дійсний фонд часу роботи одного робочого у базисному році;
- середній коефіцієнт виконання норм у базисному році;
m - число найменувань продукції, за якою знижується трудомісткість виготовлення;
б) зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції (
) визначається за формулою
, (7.4)
де 
- коефіцієнт чисельності основних виробничих робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.
Підвищення організаційного рівня виробництва часто веде до зменшення чисельності РСЗ (керівників, спеціалістів, службовців), що також впливає на продуктивність праці. Так зменшення чисельності робітників
а) за рахунок підвищення норм обслуговування Н обб , Н обп визначається за формулою
, (7.5)
де 
- плановане число одиниць обладнання, на якому будуть підвищені норми обслуговування.
б) за рахунок скорочення втрат робочого часу 
визначається за формулою
, (7.6)
R п , R б - планова і базисна чисельність працівників.
Приріст продуктивності праці з цього фактору визначається за формулою
, (7.7)
п , б - витрати робочого часу в планованому і базисному році;
в) за рахунок зміни обсягу кооперованих поставок визначається за формулою
, (7.8)
, 
- частка кооперативних поставок у планованому і базисному періодах,%;
- вироблення валової продукції на одного працюючого в базисному періоді, руб.
Для визначення зростання продуктивності праці по підприємству в цілому підсумовується кількість працівників що вивільняються з окремими факторами 
і розраховується зростання продуктивності праці в порівнянні з базисним періодом за формулою
, (7.9)
де l - число врахованих факторів, що впливають на зростання продуктивності праці;
- зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу по i -му фактору;
- число працівників, необхідних для виконання плану виробництва продукції при виробленні базисного року.
Частка приросту обсягу продукції (%) за рахунок підвищення продуктивності праці
визначається за формулою
, (7.10)
- збільшення чисельності працюючих,%;
- приріст валової продукції,%.
Трудомісткість в плані по праці встановлюється за найголовнішим видів виробів і по всьому планованому випуску продукції.
Трудомісткість являє собою суму витрат праці на виготовлення одиниці продукції.
Нормована трудомісткість розраховується за витратами нормованого часу, фактична - за фактичними витратами праці.
По зміні трудомісткості продукції можна судити про динаміку часовий продуктивності праці.
Нормована трудомісткість одиниці продукції є основою для розрахунку трудомісткою виробничої програми, яка використовується при визначенні чисельності робітників.
З впровадженням нової техніки, що викликає зменшення частки витрат праці основних робітників, доцільно розраховувати повну трудомісткість, яка відображає витрати праці всього промислово-виробничого персоналу, яка визначається за формулою
, (7.11)
- кількість цехів, які беруть участь у виготовленні продукції;
- нормована трудомісткість з даного цеху, що бере участь у виготовленні, нормо-год.;
- коефіцієнт виконання норм основними робітників-відрядників в даному цеху;
- частка (коефіцієнт) основних робітників-відрядників у загальній чисельності працівників даного цеху;
- частка ( коефіцієнт) чисельності загальнозаводського персоналу (апарат управління, допоміжних і обслуговуючих цехів), в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.