Для планування і управління великими комплексами робіт, зокрема, виконуваних в процесі технічної підготовки виробництва, застосовують системи мережевого планування і управління.
Системою мережевого планування і управління (СПУ) називається система організаційного управління, що реалізовує функції планування і управління комплексом робіт на основі побудови, аналізу, оптимізації і оновлення мережевих моделей (графіків).
Мережевий графік зображається у вигляді безрозмірних стрілок і гуртків (див. мал. 12).
Стрілками зображаються роботи, кухлями зображаються події.
 |
|
|
2
5
 |
Мал. 12. Фрагмент мережевого графіку
Усі події нумеруються (0, 1, 2 і т. д.), і роботи кодуються номерами подій, які з'єднуються стрілками (наприклад, робота 1-2).
Над стрілками вказується тривалість робіт в одиницях часу.
Розрізняють початкове (0), завершуюче (6) і проміжні події (1, 2 і т. д.)
Будь-яка робота сполучає дві події: початкове і кінцеве.
Послідовність взаємозв'язаних подій і робіт на мережевому графіку називається шляхом мережевого графіку.
Повним шляхом називається шлях від початкового до завершуючої події (наприклад, шлях 0-2-5-6).
Критичним називається повний шлях, що має найбільшу тривалість (на мал. 12 - це шлях 0-1-3-4-6), має тривалість 16 тимчасові?х одиниць.
Критичними називаються роботи, що належать критичному шляху.
Усі роботи, що не належать критичному шляху, мають резерв часу.
Повний шлях, що не є критичним (ненапружений шлях), має резерв часу.
Основні правила побудови мережевих графіків.
1. Не можна допускати наявності однакового коду для різних робіт.
2. Мережевий графік не повинен містити безвиході, т. е. подій, окрім того, що завершує, з яких не виходить робота.
3. Не повинно бути подій, окрім початкового, в які не входить жодна робота.
4. Мережа не повинна містити замкнутих контурів.
Основні тимчасові?е параметри мережевої моделі :
– тривалість критичного шляху;
– ранній термін настання події;
– пізній термін настання події;
– ранній термін початку роботи;
– пізній термін початку роботи;
– ранній термін закінчення роботи;
– пізній термін закінчення роботи;
– резерв часу роботи;
– резерв часу події;
– резерв часу шляху.
Оптимізація мережевого графіку здійснюється шляхом розгляду різних варіантів скорочення критичного шляху за рахунок використання резервів ненапружених шляхів.
Скорочення тривалості робіт критичного шляху може досягатися: заміною послідовного виконання робіт паралельним там, де це допустимо по характеру техпроцесса і організації робіт; перерозподіли резервів між роботами мережевого графіку.
Оптимізація мережевого графіку здійснюється для досягнення мети : тривалість критичного шляху не повинна перевищувати директивний термін виконання комплексу робіт.
Процедура оперативного управління комплексом робіт :
– виконавці робіт у встановлені терміни видають центру, що управляє, інформацію про хід робіт;
– оперативна інформація обробляється з використанням ЕОМ з метою отримання тимчасові?х параметрів мережевої моделі;
– центр, що управляє, приймає рішення по управлінню комплексом робіт;
– прийняті рішення доводяться до виконавців.
Через встановлений період часу (крок контролю) процедура оперативного управління повторюється.