paragononstate.com

 

Переривчасто-потокові (прямоточні) лінії - це лінії, на яких особливості конструкції виробів і технології виробництва не дозволяють здійснити безперервність виробничого процесу, : є операції за тривалістю не рівні і не кратні такту, т. е. не дотримується умова синхронності операцій.

Особливості організації переривчасто-потокових ліній :

– працюють з вільним ритмом;

– рух предметів виробництва паралельно-послідовний;

– мають місце оборотні міжопераційні заділи;

– застосовуються транспортні засоби без примусового руху;

– порядок роботи на операціях регламентується стандарт-планом (графіком роботи прямоточної лінії).

Регламент роботи прямоточної лінії включає:

– величину укрупненого ритму (Ry), під яким розуміється встановлюваний період часу, впродовж якого на лінії формується вироблення продукції в кількості, що відповідає плановому завданню;

– порядок робіт на кожному робочому місці;

– послідовність обходу робітниками-сумісниками обслуговуваних верстатів;

– розмір і динаміку виробничих заділів.

Правила побудови графіків роботи прямоточної лінії :

– укрупнений ритм вибирається рівним або кратним тривалості напівзміни;

– завантаження верстатів на операції між верстатами-дублерами можна розподіляти як завгодно, дотримуючи при цьому незмінною середнє завантаження і сумарний час роботи;

– почало і закінчення роботи верстатів можна зрушувати в межах укрупненого ритму як завгодно;

– необхідно прагнути до максимального завантаження робочих з урахуванням поєднання професій і функцій і багатоверстатного обслуговування.

Послідовність дій при побудові графіку роботи прямоточної лінії :

1. Визначається розрахунковий такт лінії (див. формулу 6).

2. Визначається розрахункове число одиниць устаткування на операціях (див. формулу 7).

3. Визначається прийняте число одиниць устаткування на операціях округленням розрахункового числа до цілого убік збільшення.

4. Здійснюється розподіл завантаження верстатів на операціях з урахуванням можливостей поєднання професій і функцій, а також багатоверстатного обслуговування.

5. Складається графік роботи верстатів і робітників в період укрупненого ритму(див. таблицю. 3).

При розробці графіку роботи було прийнято, що тривалість роботи зміни 8 ч, а виробнича програма складає 240 шт.

Розрахунковий такт прямоточної лінії

 

 

Розрахункове і прийняте число одиниць устаткування на операціях показане в таблиці. 3.

Таблиця 3

Графік роботи прямоточної лінії

 

 

 

Керуючись правилами побудови графіків роботи прямоточних ліній, прийнято:

На першій операції перший верстат завантажений на 100%, а другий -на 30%, що дозволило довантажити робітника б роботою на 3-ій операції, враховуючи його здатність поєднувати професії на цих операціях (наприклад, токар-фрезерувальник). Проте другий верстат на першій операції простоює, т. до. не представляється можливим завантажити його іншими роботами.

На другій операції верстат і робітник В завантажені на 100%, причому 70% часу витрачається на виготовлення потокової продукції і 30% - на виготовлення внепоточной продукції.

На третій операції робота починається із зміщенням в часі, що не суперечить правилам побудови графіків.

На четвертій операції застосовується багатоверстатне обслуговування, т. е. робочий Г обслуговує двох верстат-дублерів.

Впродовж укрупненого ритму на усіх операціях обробляється однакова кількість деталей, що регламентується прийнятим графіком роботи. Проте різна продуктивність, зміщення в часі роботи і зміна кількості працюючих верстатів впродовж укрупненого ритму призводять до нерівномірного споживання деталей в одні відрізки часу і витрачання - в інші.

Деталі, що пройшли обробку на попередній операції і не оброблені на наступній унаслідок різної їх продуктивності або зміщення в часі роботи, складають оборотний міжопераційний заділ.

Розрахунок і побудова графіків руху оборотних міжопераційних заділів здійснюється на підставі графіку роботи прямоточної лінії.

Слід розрізняти поняття: оборотний заділ в якийсь момент часу і зміну оборотного заділу за певний відрізок часу.

Зміною оборотного заділу за певний відрізок часу є різниця кількості деталей, оброблених за цей відрізок часу на попередній і наступній операціях.

У структуру укрупненого ритму входить певна кількість відрізків часу, що характеризуються незмінними умовами роботи, а отже, і незмінною продуктивністю суміжних операцій. Ці відрізки часу називаються робочими фазами, а граничною точкою фаз - момент часу, починаючи з якого на суміжних операціях міняються організаційні умови виконання операцій, і робота починається в новій фазі. Наприклад, на мал. 8 в поєднанні першої і другої операцій виділено три фази. Перша характеризується тим, що на першій операції працюють два верстати, на другій - один. У другій фазі на першій операції працює один верстат і на другій один. А в третій фазі на першій операції працює один верстат, а на другий верстат не працює по виготовленню потокової продукції. Для інших поєднань суміжних операцій виділені інші фази.

В межах робочої фази величина оборотного заділу змінюється з однаковою закономірністю, причому залежність між величиной зміни заділу і часом роботи в цій фазі - прямолінійна. Очевидно, що максимальної зміни в кожній фазі заділ досягає до моменту закінчення цієї фази. Ця зміна дорівнює різниці кількості деталей, оброблених на суміжних операціях впродовж фази.

Формула для визначення максимальної зміни заділу у фазі може бути представлена в наступному виді:

 

, (30)

 

де - максимальна зміна заділу в j -ій фазі між i -й і (i+1) -й операціями, шт.;

- тривалість j -ої фази, мін;

ti, t(i+1) - штучний час відповідно на i -й і i+1-й операціях, мін;

сi, j; з(i+1), j - кількість одиниць устаткування або робочих місць, що функціонують відповідно до графіку на i -й і (i+1) -й, - операціях в j -ій фазі.

Зменшуваним числом у формулі (30) є кількість деталей, оброблених на попередній операції за відрізок часу Фj, а від'ємник - кількість деталей, оброблених на наступній операції за цей же відрізок часу.

Зміна оборотного заділу у фазі може бути виражена:

- числом позитивним, коли в поєднанні суміжних операцій попередня має велику продуктивність відповідно до кількості працюючих верстатів у фазі, і заділ збільшується;

числом, рівним нулю, коли суміжні фази мають однакову продуктивність, і заділ не змінюється;

числом негативним, коли наступна операція має велику продуктивність, і заділ зменшується.

Оборотний же міжопераційний заділ не може бути виражений числом негативним.

Послідовність дій при розрахунку і побудові графіків руху оборотних міжопераційних заділів наступна:

1. По графіку роботи прямоточної лінії визначаються робочі фази в поєднанні суміжних операцій, і розраховується їх тривалість. Якщо, наприклад, укрупнений ритм вибраний рівним тривалості напівзміни, т. е. 4ч=240 мін, то тривалість фаз в поєднанні першої і другої операцій буде : Отримані результати розрахунку вносяться в спеціальну таблицю (див. таблицю. 4).

2. Розраховується зміна заділу у фазах (по формулі 30).

 

 

 

 

Значення змін заділу у фазах вносяться в таблицю. 4.

Подальші розрахунки робляться по таблиці.

 

 

Таблиця 4

Розрахункова таблиця для визначення оборотного заділу

між I і II операціями (приклад)

 

 

Оскільки впродовж укрупненого ритму на суміжних операціях обробляється однакова кількість деталей, то на початку і у кінці укрупненого ритму зачепив однаковий, хоча в цьому проміжку він змінюється.

Прийнятий регламент роботи суміжних операцій обумовлює циклічне коливання оборотного заділу, в процесі якого в певний момент він досягає максимального значення, а в якійсь інший - обов'язково дорівнює нулю.

Оскільки на початку і у кінці укрупненого ритму оборотний заділ однаковий, то сума алгебри змін заділу в усіх робочих фазах укрупненого ритму в поєднанні кожної пари суміжних операцій дорівнює нулю. Якщо ж узяти суму алгебри максимальних змін заділу з наростаючим підсумком від першої до останньої фази, то в якійсь граничній точці сума виявиться мінімальною.

У граничній точці фаз, в якій сума алгебри змін заділу є мінімальною, оборотний заділ дорівнює нулю. Така гранична точка називається точкою нульового заділу, або нульовою точкою.

Оборотний заділ на початку (точка Кн) і у кінці (точка Кк) укрупненого ритму дорівнює абсолютному значенню суми алгебри змін заділу в нульовій точці.

Виходячи з цих положень по таблиці виконують наступні дії.

3. Визначається сума алгебри змін заділу наростаючим підсумком до кінця кожної фази і включається в таблицю в кожній граничній точці фаз. У початковій і кінцевій точках - це нуль (у усіх випадках).

Далі розраховується сума алгебри в кожній граничній точці в послідовності, вказаній в таблиці короткими стрілками.

4. Визначається точка нульового заділу по мінімальному значенню суми алгебри. У нашому прикладі - це гранична точка між другою і третьою фазами, в якій сума алгебри рівна - 28. Отже, в цій точці в таблиці, в рядку "Зачепив в граничних точках фаз" проставляється нуль.

5. По абсолютному значенню суми алгебри оборотного заділу в нульовій точці визначається оборотний заділ в початковій і кінцевій точках фаз, і вноситься в таблицю. У нашому прикладі це 28 шт.

6. Визначається заділ в інших граничних точках фаз шляхом послідовного збільшення до заділу в початковій точці змін заділу у відповідних фазах. Послідовність дій показана в таблиці довгими стрілками. У нашому прикладі:

– зачепив в початковій точці фаз (Кк) : +28 шт.;

– зачепив в граничній точці між першою і другою фазами (К1-2) : 28+4=32 шт.;

– зачепив в граничній точці між другою і третьою фазами (К2-3) : 32-32=0 (був визначений раніше);

– зачепив в кінцевій точці фаз (Кк) : 0+28=28 шт. (був визначений раніше).

Аналогічно робляться розрахунки за визначенням оборотних заділів між іншими суміжними операціями.

Динаміку оборотних заділів можна показати на графіці руху оборотних міжопераційних заділів (див. мал. 8).

Сумарний оборотний заділ визначається таким чином.

А. Встановлюються граничні точки і тривалість робочих фаз в поєднанні першої і останньої операцій (див. мал. 8).

Б. По формулі (30) робиться розрахунок максимальної зміни оборотного заділу в кожній фазі в поєднанні першої і останньої операцій. Результат вноситься в спеціальну таблицю (див. таблицю. 5).

В. Визначається сумарний заділ в початковій точці фаз шляхом підсумовування заділів в початковій точці між усіма парами суміжних операцій. У нашому прикладі він дорівнює сумі 28+0+36=64 шт.

Г. Визначається заділ в інших граничних точках шляхом послідовного збільшення до значення сумарного заділу в початковій точці фаз суми алгебри зміни заділу від початкової точки до закінчення відповідної фази. Послідовність розрахунку показана стрілками в таблиці. 5

Мал. 8. Графіки руху оборотних міжопераційних заділів

Таблиця 5

Розрахункова таблиця для визначення сумарного

оборотного заділу на лінії (приклад)