У економічній діяльності підприємства як господарюючого суб'єкта постійно виникає проблема порівняння цінності грошових коштів, що виплачуються або отримуваних їм в різні моменти часу. Підприємство, маючи у розпорядженні вільні грошові кошти, має альтернативні можливості їх використання : інвестувати кошти у виробництво з метою розширення об'ємів виробництва і отримання додаткового прибутку; вкласти ці кошти на депозитний рахунок в банк; придбати високодоходні цінні папери та ін.
Маючи альтернативні можливості інвестування грошових коштів, потенційний інвестор прагне максимізувати вигоду (дохід, прибуток). Тому при розгляді двох альтернатив вкладень А і В інвестор, очевидно, віддасть перевагу альтернативі А альтернативі В (мал. 7.5). Проте при порівнянні альтернатив А і Із зробити однозначний висновок про перевагу одну з них неможливо. В цьому випадку вимагається виконати приведення грошових потоків по даних альтернативах до порівнянного виду.
Порівняння подібних альтернатив (А і С) можливе з використанням процедури дисконтування, т. е. приведення різночасних грошових потоків до єдиного моменту часу (зазвичай теперішньому моменту) :
,
де P - поточна оцінка грошових коштів (Present value), 
- величина грошових коштів, що поступають на підприємство (виплачуваних підприємством) у момент часу t (Future value).
Мал. 7.5 Грошових потоків по альтернативних проектах
При встановленні правил дисконтування грошових потоків слід виходити з умови, що цінність грошей в часі змінюється. Причому, рубель, наявний сьогодні, цінується вище, ніж рубель, який буде отриманий через n років. Можна назвати принаймні дві причини різної цінності грошей в часі:
- в умовах інфляції цінність грошей в часі падає;
- гроші мають так звану заробляючу силу, оскільки у їх володаря завжди є можливість вкладення цих грошей на банківські депозитні рахунки під певний відсоток.
Відсотки і процентна ставка
Відсоток є рентною сумою, що виплачується фінансовим установам (кредиторам) за користування грошовими коштами. Ставка відсотка - це ставка доходу, що отримується від інвестиції.
Процентна ставка встановлюється на основі угоди між кредитором і позичальником. При цьому кредитор, встановлюючи ставку відсотка, враховує такі чинники, як ризик не повернення суми грошей, що кредитується, витрати кредитора на вивчення платоспроможності позичальника і оформлення угоди, упущені можливості отримання прибутків від суми грошей, що кредитується.
Позичальник, залучаючи грошові кошти, враховує можливість (цінність) негайного задоволення своїх потреб. При цьому слід враховувати і те, що очікувана прибутковість позикових засобів повинна перевищувати витрати на оплату відсотків кредиторові.
Нарахування відсотків робиться відповідно до договору у кінці встановленого процентного терміну. Зазвичай процентними термінами є місяць, квартал або рік. На ринку капіталу застосовуються дві основні формули нарахування відсотків - це прості і складні відсотки.
Простий відсоток, що виплачується за позику, пропорційний тривалості часу, на який узята ця позика. В цьому випадку, якщо кредитується сума P по процентній ставці r на період часу, що включає n термінів нарахування відсотків (процентних термінів), після закінчення процентного терміну кредитор отримає суму F :
.
Діаграми грошових потоків, представлені на мал. 7.6, ілюструють рух грошових коштів, що кредитуються по формулі простих відсотків.
При побудові діаграми грошових потоків прийняті наступні позначення:
- Р - визначає грошовий потік у нинішній момент часу (t = 0);
- F - визначає грошовий потік в майбутній момент часу t.
Стрілки, спрямовані вгору, означають вступи грошових коштів, а спрямовані вниз - платежі грошових коштів. Довжина стрілки вибирається пропорційній величині виплачуваних або отримуваних грошових коштів.
Мал. 7.6. Діаграми грошових потоків (прості відсотки) :
а - грошовий потік позичальника; б - грошовий потік кредитора
Оскільки в кожній угоді є два учасники, напрями руху грошових коштів на діаграмі грошових потоків залежать від обраної точки зору.
Складний відсоток - це спосіб нарахування відсотків на суму, що включає як суму, що спочатку кредитується, так і суму відсотків, нарахованих за попередні процентні терміни (мал. 7.7). Метод виходить з припущення, що усі виплати по відсотках (процентні гроші) реінвестуються і приносять такий же відсоток доходу :
.
Мал. 7.7 Діаграм грошових потоків (складні відсотки) :
а - грошовий потік позичальника; б - грошовий потік кредитора
Слід зауважити, що формула простих відсотків є часткою злучаємо формули складних відсотків, коли процентні гроші вилучаються з обороту. Тому в інвестиційних розрахунках для визначення поточного грошового еквіваленту (Р) майбутнього грошового потоку (F) користуються загальнішою формулою складних відсотків. При цьому процедура дисконтування грошових потоків описується наступною формулою:
.