Виробнича програма- це розгорнутий і детальний план виробництва продукції відбиваючий об'єм, номенклатуру, асортимент і якість продукції.
У ринкових умовах виробнича програма підприємства формується на основі маркетингових умов. Ці дослідження проводяться в двох напрямах:
--поиск відповідного сегменту ринку
--оцінка можливості випуску продукції
Номенклатура і асортимент продукції є основними показниками виробничої програми.
Номенклатура продукції - це перелік різних виробів, що визначає основні напрями виробництва і його спеціалізацію.
Асортимент продукції - це різновиди продукції, певного найменування, що розрізняються техніко-економічними характеристиками (розмірами, якістю, зовнішнім виглядом).
З позиції підприємства, чим менше асортимент, тим простіше організація і технологія виробництва і тим нижче виробничі витрати і вище рентабельність. Споживач же, навпаки, зацікавлений в розширенні асортименту продукції і його постійному оновленням.
Р=П/Зпр.
Р - рентабельність виробництва
П - прибуток
Зпр - витрати на виробництво
В умовах ринкової економіки виробнича програма орієнтується на споживача і виходить з маркетингових результатів (досліджень). Відділ маркетингу повинен проводити комплексне вивчення ринку, їх проблем і перспектив, вивчати попит з урахуванням вимоги ринку і можливостей підприємства, аналізувати економічну кон'юнктуру і рекламувати продукцію підприємства. Прийнята і затверджена виробнича програма доводиться до кожного цеху, ділянки і конкретизується по окремих вузлах, деталях, складальних одиницях. Для забезпечення виконання виробничої програми, потрібна наявність матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а так само, різноманітних по своєму призначенню засобів праці, їх кількість характеризується виробничою потужністю. В цілях узгодження планованого обсягу випуску продукції з виробничими можливостями підприємства, проводиться розрахунок виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції, за певний період часу, заданою номенклатурою і кількісних співвідношеннях при повному використанні наявного виробничого устаткування і площ, з урахуванням застосування прогресивної технології, організації виробництва і праці.
Виробнича потужність вимірюється, як правило, в тих же одиницях, в яких планується виробництво продукції, :
1. У натуральних показниках (штуки, тонни)
2. У вартісному вираженні (товарна продукція, відвантажена продукція, реалізована продукція)
3. У трудовому вираженні
Виробнича потужність підприємства визначається відповідно до потужностей провідних цехів. Виробнича потужність цеху з потужностями ділянки, і ділянки з потужністю наявного устаткування. Початковими даними для розрахунку виробничої потужності є номенклатура продукції, обсяг виробництва кожного виду продукції, трудомісткість виготовлення і одиниці кожного виду продукції, склад устаткування і його кількості по видах, ефективний фонд часу роботи устаткування, проектоване введення або виведення із експлуатації устаткування. Істотне значення має приріст виробничої потужності, яка досягається шляхом технічного переоснащення і вдосконалення організації виробничого процесу.
Виробнича потужність на початок року називається вхідною, а на кінець року - вихідною виробничою потужністю. Оскільки частина устаткування впродовж року може виводитися з робочого режиму (Наприклад: для капітального ремонту) або навпаки вводитися, то для планових відліків використовують середньорічну виробничу потужність.
Мср.г.= Мн+Мв*n1/12 - Мл*n2/12
Мср.г. - середньорічна потужність
Мн - початкова потужність
Мв - потужність введення
12 - місяців
Мл - ліквідована потужність
n1 - число повних місяців з моменту введення потужностей в дію до кінця року
n2 - число повних місяців з моменту вибуття потужностей до кінця року