В основі ритмічного випуску продукції кожним підрозділом підприємства лежить єдина виробнича стратегія підприємства. Підприємства, що працюють неритмічно, значно недовикористовують свої виробничі потужності. Це виявляється у виробничих простоях, недовантаженні устаткування чи його перевантаженні у певний відрізок часу, скороченні робочих місць чи понаднормовій роботі.
У разі недовантаження виробничих потужностей неритмічність породжує витрати, що не окуповуються, пов’язані з необхідністю обслуговування техніки, яка простоює, витрати на утримання робітників, псуванням сировини та ін. В інших випадках неритмічність породжує “штурмівщину”, підприємство прагне за будь-яку ціну виконати замовлення у строк, навіть якщо час виконання замовлення з самого початку був обраний неправильно. ”Штурмівщина” призводить до зниження якості продукції, зростання кількості рекламацій, поламці устаткування, шкодить здоров’ю працівників тощо.
Робота згідно з графіком, навпаки, забезпечує нормальну виробничо-господарську діяльність підприємства і створює сприятливі умови та відкриває нові можливості для використання внутрішніх резервів.
Зміст оперативно-виробничого планування полягає у наступному:
– розробка прогресивних календарно-планових нормативів;
– розробка планів-графіків руху предметів праці у часі і просторі в процесі виробництва;
– доведення розроблених планів-графіків до цехів, дільниць і робочих місць;
– контроль за виконанням виданих планів-графіків;
– поточне координування роботи суміжних цехів, дільниць і робочих місць.
У процесі оперативно-виробничого планування розробляють і доводять до усіх підрозділів завдання на заплановані відрізки часу (квартал, місяць) та здійснюють календарне планування їх діяльності. Крім цього, систематично контролюють хід виконання плану, враховують відхилення від первинного плану і ведуть оперативне регулювання виробництва.