Далеко не у всіх ситуаціях прогноз гарантує правильність планування. Не завжди і планування ґрунтується на правильних прогнозах. Складання будь-якого прогнозу завжди супроводжується різноманітними пропозиціями і припущеннями. Припустімо, що ми використовуємо який-небудь метод для прогнозування загального обсягу попиту на товари (послуги).
Попит залежить від факторів, не пов’язаних з ним напряму, їх неможливо передбачати у деталях. Наприклад, структуру попиту на багато видів продукції можуть змінювати події, що не піддаються прогнозуванню (стихійні лиха, катастрофи, поява принципово нових технологій і товарів).
Можливі й суб’єктивні помилки у процесі прогнозування роботи підприємства.
Таким чином, прогнози можуть виявитися недостовірними. Ступінь вірогідності прогнозів залежить від наступних факторів:
- · якість і повнота вихідних даних;
- · правильність їх трактування;
- · відповідність даних реальної економічної ситуації;
- · точність передбачення можливих економічних і соціально-політичних змін;
- · якість статистичної обробки даних;
- · правильність оцінки результатів обробки даних;
- · відсутність помилок у підборі експертів, професійність фахівців, які займаються прогнозуванням, та ін.
Для того, щоб підвищити ступінь вірогідності прогнозування, необхідно виявляти спірні (чи нез’ясовані) питання й уточнювати інформацію.