Якісні методи прогнозування передбачають звернення до думки експертів – людей, найкомпетентніших у досліджуваних питаннях.
Загальними об’єктами якісного прогнозування стану зовнішнього середовища є тенденції суспільного і політично-економічного розвитку, які відображені, як правило, у законодавстві. Тенденції у державній політиці пов’язані з можливим результатом виборів державної влади, змістом державних дебатів та їх наслідками тощо.
Якісні методи прогнозування базуються на різноманітних опитуваннях. Існують одно- і багато ступеневі методи. Одноступеневі методи базуються на прямому опитуванні господарських суб’єктів. У цьому випадку значення мають уявлення про динаміку прогнозованих параметрів. Необхідний для обробки опитувань математично-статистичний апарат – це методи аналізу вибірок і вірогідностей.
За допомогою одноступеневого опитування споживачів чи підприємців можна досить точно прогнозувати зміну вимог щодо якості й каналів збуту продукції. Так само через опитування у торгівлі можна прогнозувати вигляд і терміни ринкової активності конкурентів. Завжди трохи подібні спеціальні опитування здійснюють і фінансують або самі підприємства, або задіяні ними консультаційні фірми та організації.
Одноступеневі методи припускають:
- · узагальнення думки експертів (можливе опитування одного експерта);
- · створення моделі очікування потреб на основі опитування клієнтів.
До багатоступеневих методів належить метод експертних оцінок (наприклад, метод Дельфи) – відібрані експерти, що користуються довірою, заповнюють опитувальний лист.
Багатоступеневі методи припускають:
- · розробку опитувальника і передання його експертам;
- · зведення окремих анонімних відповідей до однієї групової відповіді;
- · інформування учасників про зміст групової відповіді і проведення нового, уточненого опитування;
- · підбиття підсумків опитування.
У такий спосіб здійснюється інформаційний зворотний зв’язок (іноді багаторазово повторюваний), який дає змогу поліпшити якість інформації порівняно з тією, що була одержана одноступеневими методами.
Метод бальних оцінок можна розглядати як самостійний. Його застосовують в умовах обмеженості вихідних даних. Наприклад, у такий спосіб визначають можливі варіанти розвитку підприємства з кількісною перевагою кожного варіанту, кількісною оцінкою ступеня впливу на аналізований об’єкт різних факторів та ін.
Існують також неформальні методи прогнозування (на підставі даних, що отримують від засобів масової інформації, суміжників, постачальників, конкурентів, а також за допомогою промислового шпигунства).