Аналіз та оцінка якості планів є важливою умовою поставлених у них цілей і завдань, з точки зору їх реалізації і вдосконалення. Кінцеві результати планової діяльності багато в чому визначаються двома взаємопов'язаними факторами:
1) якість складання економістами-менеджерами первинних планових показників соціально-економічної діяльності підприємства;
2) рівнем виконання прийнятих вищим керівництвом підприємства первинних планів всіма категоріями персоналу.
Тому в ході внутрішньовиробничого планування і в процесі виконання планових показників виникає необхідність не тільки оцінки правильного вибору основної мети розвитку того чи іншого підрозділу підприємства, але і ступеня досягнення запланованої мети.
Найважливішими функціями внутрішньовиробничого плану в ринковій економіці є:
- план як економічний прогноз;
- план як основа контролю діяльності;
- план як засіб управління підприємством;
- план як основа вироблення стратегії й цілі підприємства.
Отже, поточна і перспективна діяльність підприємства пов'язана не тільки з розробкою, але і з виконанням планів.
У ринкових умовах якість планової діяльності підприємства можна визначити ступенем узгодження і задоволення інтересів споживача з урахуванням наявних можливостей і обмежень ресурсів, що визначають свободу вибору в процесі виробництва і реалізації продукції. Сукупність відносин виробництва і збуту продукції являє собою динамічний і рівноважний стан підприємства як складної економічної системи.
Якщо план виробництва та продажу продукції зберігає протягом певного періоду структуру постійної, то й виробнича діяльність підприємства весь цей термін також залишається стабільною. Планова діяльність економістів-менеджерів відіграє певну роль у розробці та коригуванні основних показників планів. У цих умовах неможливо забезпечити одержання спільних якісних планових показників, якщо не буде якісним кожен зі складових цей кінцевий результат показників.
Для оцінки якості планів необхідно мати систему показників, що характеризують їх реальність і напруженість, обгрунтованість та оптимальність, ступінь точності і рівень ризику і т. д. Реальність планів відображає можливість їх здійснення в найближчий відрізок часу, тут основною ознакою служить рівень їх фактичного виконання в конкретних зовнішніх і внутрішніх умовах. Ще одним важливим оцінним показником якості планів служить рівень їх напруженості на всіх етапах їхнього існування.
Коефіцієнт напруженості планів можна визначити шляхом порівняння відповідних показників з встановленою мірою чи наявні еталоном (наприклад, науково обгрунтовані або оптимальні планові показники).
Тоді коефіцієнт напруженості К н визначається за формулою
К н = А пл / А е , (12.3)
де А пл - планований або фактичний показник плану;
А е - еталонний або нормативний показник.
Такий спосіб розрахунку коефіцієнтів напруженості планів може бути використаний для оцінки різноманітних розділів або показників плану. На стадії розробок планових показників необхідно забезпечити їх рівновагу з еталонними, що досягається при коефіцієнті напруженості, що дорівнює 1. Чим більше значення розрахункового коефіцієнта, тим вищий рівень напруженості оцінюваних планових показників. Перевищення плануються або фактичних показників відповідних нормативних або еталонних значень в нормальних умовах роботи підприємства, як правило, не повинно відбуватися, так як це вказує на неякісне складання планів і необхідність їх коригування.
Збалансованість багатьох показників є необхідною умовою якісної розробки первинних планів.
На передових російських підприємствах машинобудівного виробництва за основу еталонних нормативів можуть бути взяті такі стандарти:
1) коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності підприємства - 0, 95;
2) показник завантаження технологічного устаткування і робочих місць - 0,8;
3) питома вага нової продукції в річному плані виробництва і реалізації - 0,25;
4) рівень проектної виробничої потужності підприємства - 1.
Порівнюючи відповідні планові і фактичні показники з нормативними, можна встановити не тільки коефіцієнти напруженості планів, але й ступінь ризику планової діяльності. Ступінь ризику в умовах ринкової невизначеності можна оцінювати як нормальну при відхиленні фактичних даних від запланованих на 10%, високу - 20%, надмірну - 40%, неприпустиму - понад 50%.
Загальним показником якості планів можуть служити також деякі найважливіші планові показники - річний обсяг, виробництво або реалізація продукції, сукупний дохід, прибуток і ін
Виконання планових показників оцінюється шляхом їх періодичного порівняння з фактичними значеннями за заздалегідь встановленим контрольним точкам (декада, місяць, квартал і рік).
До найважливіших напрямках досягнення якісної системи планування відносяться такі, як удосконалення методології розвитку нормативної бази, зростання професіоналізму персоналу, застосування комп'ютерної техніки, стимулювання розробників і виконавців планів. Все це вказує на тісну взаємодію наукових, методичних, виробничих і людських чинників.
Таким чином, планування повинне стати на всіх підприємствах основою підвищення ефективності виробництва і рівня доходів підприємств, його власників і персоналу, а також слугувати важливим засобом досягнення головних економічних і соціальних цілей розвитку.