Основними оціночними показниками ефективності планової діяльності є як абсолютні, так і відносні значення витрат і результатів, доходів та розрахунків, витрат і прибутку та інших загальноекономічних або внутрішньовиробничих стандартів і нормативів.
Найбільш важливими планово-економічними показниками є ефект і ефективність, вартість і прибутковість. Ефект показує ступінь досягнення деякого заданого результату і в загальному вигляді являє собою різниця між результатами і витратами, між ціною товару і його собівартістю, між плановими (нормативами) і фактичними значеннями показника. Відносний показник - ефективність характеризує співвідношення отриманого ефекту з витратами на його здійснення і є свого роду ціною або платою за досягнення даного результату.
Поняття "ефект" і "ефективність" трактуються як загальнонаукові категорії, що включають науковий ефект, технічний ефект, соціальний та економічний ефекти.
У ринкових умовах встановлені наступні види економічної ефективності: комерційна (фінансова) ефективність, бюджетна ефективність і народно-господарська ефективність.
Показники комерційної ефективності характеризують співвідношення фінансових витрат та результатів, що забезпечують необхідну норму прибутковості. Основним показником ефективності комерційної служить потік реальних грошових коштів - Ф t , який визначається за формулою
Ф t = П t -О t , (12.1)
де П t - приплив фінансових результатів за планований період;
О t - відтік грошових коштів за даний період.
Показники бюджетної ефективності відбивають вплив здійснюваного інвестиційного проекту і зниження витрат відповідного бюджету всіх рівнів управління.
Бюджетний ефект визначається як перевищення доходів відповідного бюджету над його витратами за період здійснення даного проекту і розраховується за формулою
Б t = Д t - Р t , (12.2)
де Б t - бюджетний ефект за період впровадження проекту;
Д t - доходи бюджету за даний період;
Р t - витрати бюджету за цей же період.
Показники народно-господарської ефективності визначають основні економічні результати проекту з урахуванням інтересів державних, галузевих та інших організацій і господарюючих суб'єктів. При розрахунку показників на рівні народного господарства до їх складу включаються вартісні вимірювання наступних результатів:
1) кінцеві економічні результати, в тому числі виручка від реалізації всієї продукції та послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також доходи від продажу майна й інтелектуальної власності;
2) соціальні результати, розраховані виходячи зі спільного впливу всіх учасників проекту на зростання людського капіталу;
3) прямі фінансові результати, що включають кредити і позики банків, та інші надходження коштів;
4 ) екологічні результати, що впливають на поліпшення навколишнього середовища та здоров'я працівників;
5) непрямі фінансові результати, обумовлені впливом здійснення проекту на зростання доходів сторонніх організацій і фізичних осіб.
Розробка та обгрунтування найкращого варіанта майбутнього плану виробничої діяльності підприємства в ринкових умовах припускають правильний вибір критерію економічної ефективності, під яким у першу чергу розуміються максимально можлива прибуток і найбільший сукупний дохід. Тому в ринковій економіці загальноприйнятим критерієм ефективності є максимальний прибуток.
Доповненнями до цього показника в якості оціночних критеріїв ефективності, як планових, так і фактичних, застосовуються наступні:
1) чистий дисконтований дохід представляє собою загальну суму ефекту на весь планований чи розрахунковий термін дії проекту виробництва товарів і послуг, приведену до початкового періоду часу;
2) індекс прибутковості характеризує відношення суми наведених ефектів до загальної величиною капітальних вкладень;
3) внутрішня норма прибутковості визначить таку норму дисконту, при якій величина приведених ефектів дорівнює величині наведених капіталовкладень;
4) термін окупності проекту встановлює мінімальний часовий інтервал з дня здійснення проекту, за межами якого інтегральний ефект має позитивне значення.
В умовах ринку теоретична норма ефективності знаходиться, як правило, в діапазоні між середньорічним рівнем інфляції (нижня межа) і середньорічної обліковою ставкою за кредит (верхня межа).
В процесі внутрішньовиробничого планування, крім розглянутих критеріїв ефективності, можуть бути використані для встановлення і вибору оптимальних значень планованих показників приватні критерії: собівартість, матеріалоємність, трудомісткість, рентабельність, беззбитковість, обсяг продажів, дохід акціонерів і т.д.
Вибір тих чи інших економічних показників в якості оціночних критеріїв ефективності залежить від конкретних виробничих умов.